<div>Психологи, психотерапевти та психіатри – це спеціалісти в області психічного здоров’я людини. Але не варто плутати ці поняття, оскільки діяльність кожного з них має свої особливості.</div><div><strong>Психолог – це фахівець, який працює з психічно здоровими людьми</strong></div><div>Він не має права ставити медичні діагнози та виписувати ліки. Допомагає подолати труднощі, зняти стрес, підвищити рівень усвідомленості.</div><div>Спеціаліст повинен мати вищу психологічну освіту або пройти перепідготовку за спеціальністю «Психологія». Причини для звернення до психолога можуть бути різними: проблеми на роботі або в спілкуванні з близькими та рідними, комплекси та фобії, вікові зміни, травматичні та стресові ситуації тощо.</div><div>Практичний психолог застосовує свої професійні знання, уміння та навички на практиці, допомагаючи зробити правильний вибір та прийняти самостійне рішення. Дає клієнтові загальні рекомендації щодо роботи над собою.</div><div><strong>Психіатр – це лікар</strong></div><div>Це спеціаліст з медичною освітою, який займається діагностикою і лікуванням психічних розладів. Він має право виписувати лікарські препарати, проводити огляд та надавати офіційні висновки про стан психічного здоров’я пацієнта та його дієздатність. Лікує як медикаментозно, так і з застосуванням спеціальних психологічних технік та фізпроцедур.</div><div>До психіатра звертаються не тільки з тяжкими психічними захворюваннями (шизофренією, маніакальними розладами, психозами), а й з панічними атаками, депресіями та стресом. Він працює з людьми, які хотіли скоїти самогубство, мають посттравматичний стресовий розлад, алко- та наркозалежним</div><div><strong>Психотерапевт – це фахівець з певною спеціалізацією в області психотерапії</strong></div><div>По факту це фахівець з вищою медичною освітою, який здобув додаткову спеціалізацію в певному напрямку: гештальт, арттерапія, психоаналіз, когнітивно-поведінкова терапія, психодрама тощо. У своїй діяльності може застосовувати наступні методи психічного і психотерапевтичного впливу: діагностика, лікування, профілактика, реабілітація розладів психіки та поведінки, кризових станів та соматичних розладів.</div><div>На практиці також застосовується комплексна підтримка декількох спеціалістів. Наприклад, психологічний супровід пацієнта, який проходить медикаментозне лікування панічних атак, фобій, депресивних або психосоматичних розладів.</div>

Психологи, психотерапевти та психіатри – це спеціалісти в області психічного здоров’я людини.

Чим відрізняється робота психолога, психотерапевта та психіатра

<div>Протягом життя людина стикається з масою труднощів. На нервову систему негативно впливають стреси, перевтома, комплекси, переживання, проблеми на роботі та негаразди в сім’ї. Іноді самостійно не вдається пережити такого роду навантаження, як результат – апатія, затяжна депресія, порушення сну, легкі невротичні розлади.</div><div>В цивілізованих країнах, для запобігання погіршення психічного стану, є нормою періодичні відвідування психолога. Спеціаліст допомагає клієнтові розібратись в собі, підвищити рівень усвідомленості та знайти корінь проблеми.</div><div><strong>Коли доцільно звернутись до спеціаліста<br></strong>Психолог – не лікар, це фахівець з вищою психологічною освітою, який піклується про психічне здоров’я своїх клієнтів та надає їм психологічну допомогу. Він не лікує медикаментозно, не ставить діагнозів та не дає готових рішень. Працює зі здоровими людьми, які самостійно не можуть знайти вихід зі стресової ситуації, в яку потрапили.</div><div>До психолога найчастіше йдуть з такими проблемами:</div><ul><li>нездатність самостійно пережити біль від втрати близької людини;</li><li>порушення сну, легка депресія чи апатія;</li><li>професійне вигорання;</li><li>втрата взаєморозуміння між подружньою парою, зрада чи розлучення;</li><li>дитячий енурез, гіперактивність, істерики та капризи;</li><li>незадоволеність життям;</li><li>низька самооцінка, комплекси та нерішучість;</li><li>відчуття шаблонної поведінки, здійснення одних і тих же помилок.</li></ul><div>Не треба боятись звернутись за допомогою до спеціаліста. Це не прояв слабкості, адже тільки сильна людина здатна зізнатись собі в наявності проблеми та необхідності її вирішення. Психолог не творить дива, зате він створює комфортний психологічний простір, в якому людина може зустрітись з тим, від чого страшно, боляче, незрозуміло, не нашкодивши при цьому собі, а навпаки, дечому навчившись.</div><div>Бажання працювати над собою та робота з психологом допомагають клієнтові заново пізнати себе, навчитись розуміти свої почуття та емоції, справлятись з гнівом та агресією, відстоювати власні позиції. Завдяки психотерапії біль, почуття страху, злості та самотності не переростає у хворобу.</div><div>Для покращення якості життя важливо бути максимально відвертим та чесним з психологом, не боятись змін та бути готовим йти на контакт. Тільки в такому випадку буде помітний ефект від психологічної допомоги спеціаліста.</div><div><br><br></div>

Протягом життя людина стикається з масою труднощів. На нервову систему негативно впливають стреси, перевтома, комплекси, переживання, проблеми на роботі та негаразди в сім’ї.

Навіщо потрібна психологічна допомога

<div><br>Емоції – це психічний процес, що відображає суб’єктивне оціночне ставлення людини до різних об’єктів та ситуацій. Простими словами, це ситуативні прояви душевних переживань, реакції на внутрішні та зовнішні подразники, які проявляються в вигляді радості, задоволення, страху, любові тощо. Ззовні змінюється міміка, погляд, голос та поведінка</div><div>Протягом життя в людини формується певне ставлення до навколишніх предметів, подій та явищ. Спілкування з людьми, робота, природа, твори мистецтва, хобі викликає в неї різні переживання: захоплення, зневагу, сміх, здивування, презирство, відразу, здивування, інтерес, гнів.</div><div><strong>Види та функції емоцій</strong></div><div>В залежності від характеру переживань, емоції розділяють на позитивні та негативні. Позитивна оцінка об’єкта чи явища зумовлює розширення кровоносних судин, підвищення температури тіла, фізичної та розумової працездатності. Негативні емоції можуть як активно впливати на людину, спонукаючи її на будь-які дії, так і призводити до скованості, сповільнювати реакцію, знижувати рівень енергії.</div><div>Виділяють чотири основні функції емоцій:&nbsp;</div><ul><li>сигнальна – через міміку та жестикуляцію людини говорить про свої бажання та потреби;</li><li>мотиваційно-регулююча – спонукає до дії, направляє й визначає її подальшу поведінку, а іноді й блокує мислення;</li><li>комунікативна – дає зрозуміти, в якому фізичному й психічному стані знаходиться співрозмовник, що дає можливість вибрати лінію поведінки для подальшого спілкування з ним;</li><li>захисна – попереджає про реальну небезпеку та загрозу, допомагає уникнути неприємних наслідків. Наприклад, страх змушує покинути небезпечне місце, що в деяких випадках рятує життя.</li></ul><div>Без емоцій життя неможливе. Спостерігаючи за мімікою, інтонацією, швидкістю мови, жестами, можна скласти уявлення про емоційний стан співрозмовника.</div><div>Не навчившись розшифровувати свої емоції, людина не може до кінця пізнати себе, сповна радіти життю та отримувати задоволення від простих речей. Як результат – замкнутість в собі, депресія, комплекси та психологічні розлади.</div><div>Не слід недооцінювати психологію як науку, досвідчений психолог часто бачить приховані емоції та вміє направити їх в потрібне русло. Звертатись за допомогою до спеціаліста – це норма, особливо, коли мова йде про стресові ситуації та події, які не вдається пережити та прийняти самостійно.</div>

Емоції – це психічний процес, що відображає суб’єктивне оціночне ставлення людини до різних об’єктів та ситуацій.

Що таке емоції

<div>Панічна атака – це спонтанний напад тривоги та страху, який виникає без видимих причин чи на фоні стресових подій, переживань, емоційної напруги чи життєвих труднощів. Може супроводжуватись рядом симптомів: прискорене серцебиття, озноб, утруднене дихання, нудота, сухість в роті, пітливість, підвищений артеріальний тиск, відчуття запаморочення чи задухи, страх смерті чи втрати контролю над собою.</div><div>При виникненні панічних атак важливо дотримуватись ряду рекомендацій:</div><ul><li>нормалізація дихання для збільшення концентрації вуглекислого газу та зниження рівня кисню в крові. Якщо під рукою є паперовий пакет, розмістити його так, щоб він прикривав область роту та носа, та робити повільні та безперервні вдих носом та видих ротом. Альтернативою можуть бути зібрані в човник долоні;</li><li>переключення уваги та її концентрація на будь-якому предметі. Зосередженість на деталях допомагає повернути ясність мислення;</li><li>налагодження контролю над тілом. Під час панічних атак людина може здійснювати неконтрольовані рухи чи впадати в заціпеніння. Важлива концентрація уваги на м’язах рук та ніг та їх розслаблення. Можна масажувати мочки вух, стискати та розтискати долоні. Для активації смакових рецепторів – покласти в рот льодяник, тактильних відчуттів – перебирати чотки;</li><li>стимуляція парасимпатичної системи діафрагмальним диханням для зниження частоти та сили серцевих скорочень. Виконується в комфортному положенні, одну руку необхідно покласти на живіт, другу – на груди. Дихання повинно відбуватися за допомогою діафрагми та міжреберних м’язів. Рука, що знаходиться на животі, повинна рухатися, а та, що на грудях – залишатися у стані спокою.&nbsp; &nbsp;</li></ul><div>Впоравшись з панічною атакою, необхідно виключити ймовірність рецидиву, а отже, звернутись за кваліфікованою допомогою. Ефективною вважається комплексна терапія.<br>Психотерапевт призначає медикаментозне лікування. Завдання психолога – виявити причину та головні фактори, які викликають в клієнта відчуття тривоги та спільними зусиллями знайти шляхи розв’язання проблеми. На сеансах психотерапії він вчиться керувати фізичним та емоціональним станом, коригувати неадекватні форми поведінки, ліквідувати страх та тривогу вольовим зусиллям, справлятись з негативом.</div><div>Панічні атаки – не вирок. Важливо своєчасно звернутись до спеціаліста, щоб виявити істинну їх причину, навчитись робити адекватний аналіз та формувати збалансовані думки.</div><div><br><br></div>

Панічна атака – це спонтанний напад тривоги та страху, який виникає без видимих причин чи на фоні стресових подій

Перша допомога при панічних атаках

<div>Тривога – це негативно забарвлена емоція, яка виражає передчуття негативних подій. Простими словами, це так звана сигнальна система, яка сповіщає людину про можливу небезпеку та дозволяє завчасно переглянути свою поведінку в тривожних ситуаціях.</div><div>Вона виконує захисну функцію та допомагає організму адаптуватися до певних змін чи ситуацій, може виникати на підсвідомому рівні чи бути реакцією на конкретну загрозу. Однак слід розрізняти нормальну тривогу та патологічну, тобто необґрунтовану, неадекватно сильну і часто виникаючу. Зазвичай вона сигналізує про наявність соматичних захворювань, тривожних чи психічних розладів</div><div>Спровокувати розвиток патологічної тривоги можуть наступні фактори:</div><ul><li>генетично обумовлена схильність;</li><li>проблеми на роботі чи в особистому житті, постійні конфлікти;</li><li>розбалансоване життя – немає постійного місця роботи, стосунків, постійно змінюються цілі тощо;</li><li>зацикленість на негативі, порушення режиму сну.</li></ul><div>Головна помилка деяких людей – приховування тривоги як від себе, так і від оточуючих. Такі дії не тільки перешкоджають усвідомленню певних загроз, а й виснажують нервову систему. Блокування небажаних станів, невміння та нездатність їх переживати, призводить до проблем зі здоров’ям, в особистому житті та на роботі. В результаті може проявитись напруженість, підвищена збудливість, дратівливість, порушення сну та неспроможність контролювати власні вчинки.</div><div><strong>Тривога як ресурс</strong></div><div>Тривога – сильний маркер, який змушує прислухатись до своїх відчуттів та показує, на що слід звернути увагу. Головне вміти її правильно трансформувати в ресурс. Також важливу роль грає здоровий сон, активний спосіб життя, вміння людини розслаблятись, перемикати та концентрувати увагу.</div><div>Не потрібно намагатись повністю позбутись негативних передчуттів, достатньо навчитись їх розуміти, чітко ставити грань між власними думками та реальністю. Оволодівши механізмом сприйняття та правильного трактування власної тривоги, можна зменшити рівень занепокоєності в тій чи іншій ситуації та стати більш впевненим в собі.</div><div>Якщо ж не вдається самостійно розібратися в собі, нормалізувати психічний стан та при виявленні тривожних симптомів краще звернутись до спеціаліста. Психолог навчить не боротись з тривогою, а приймати, керувати нею та направляти в правильне русло.</div><div><br><br></div>

Тривога – це негативно забарвлена емоція, яка виражає передчуття негативних подій.

Для чого потрібна тривога

<div>Депресія – це психічний розлад, ознаками якого є пригнічений, тривожний, боязкий чи подавлений настрій та зниження чи втрата здатності отримувати задоволення. Вона зачіпає всі аспекти повсякденного життя, може привести до формування різних залежностей, розладів чи суїцидальної поведінки.</div><div>Симптоми депресії:</div><ul><li>втрата самоповаги та впевненості в собі, заниження самооцінки;</li><li>безсилля, висока втомлюваність;</li><li>песимізм, втрата інтересу до тих видів діяльності, які раніше приносили задоволення;</li><li>зміна апетиту, психомоторної активності;</li><li>думки про смерть чи самогубство:</li><li>порушення сну, зниження здатності концентрувати увагу, звуження кругу інтересів.</li></ul><div>Найчастіше депресія з’являється на фоні негативних стресових ситуацій та болісних психологічних травм (розлучення, смерть близької людини тощо), враження головного мозку та соматичних патологій. Людині стає важко виконувати повсякденні справи, вона втрачає інтерес в спілкуванні з рідними та друзями, виникають проблеми на роботі.</div><div><strong>Як розвивається депресія</strong></div><div>Нажаль, симптоми та перші прояви депресії людина та оточуючі часто ігнорують. Все списується на поганий настрій, втому, напружений робочий тиждень. А це і є перший етап хвороби, для якого характерною рисою є пригнічений стан.</div><div>Далі можна спостерігати стадію прийняття: настає усвідомлення небезпечного стану, проблема загострюється, симптоми стають більш вираженими, імунна система та організм починають давати збій. Стає важко стримувати негативні емоції, які переповнюють людину.</div><div>При відсутності адекватної терапії людина починає втрачати контроль над собою, наростає агресія. Зазвичай депресія проходить через декілька тижнів чи місяців, самовільно, після проходження психотерапії чи курсу медикаментозного лікування. Важливо не займатися самолікуванням, підібрати антидепресанти повинен саме лікар на основі медичного анамнезу та наявних симптомів.</div><div>В залежності від кількості симптомів та їх тяжкості депресивний епізод можна кваліфікувати як легкий, помірний чи тяжкий. Застосування психотерапії, незалежно від ступеня тяжкості, позитивно впливає на стан та самопочуття людини в цілому, запобігає перебігу хвороби в хронічний стан. Тому важливе саме своєчасне звернення до спеціаліста, психолога чи психотерапевта, прийняття допомоги та готовність працювати над собою.&nbsp;</div><div><br><br></div>

Депресія – це психічний розлад, ознаками якого є пригнічений, тривожний, боязкий чи подавлений настрій та зниження чи втрата здатності отримувати задоволення.